Сьогодні актуальним питанням є те, чи варто розраховувати, що соціальні процеси, які ми спостерігаємо в Росії, зможуть вплинути на еволюцію держави.

На перший погляд, це цілком очевидно. На прикладі політичної мобілізації в Пікальово і інших мономістах за прикладом Пікальово, економічне невдоволення змусило російський уряд реагувати – десь діючи шляхом кооптації, десь- придушенням – не дивлячись на те, що можновладці з задоволенням би залишилися в стороні. Регіональні вибори 2009 року стали ще одним підтвердженням того, що суспільство не готове підтримувати уряд, якщо останній не виконує взятих на себе економічних зобов’язань. Тим не менше, ці ж регіональні вибори виявили й інший бік медалі: значна частина населення голосує за збереження існуючої системи. Так, нехай десь не сильно добре функціонуючої, десь провальною, але все ж тією, яка є. Суспільство не готове до радикальної зміни декорацій – про це говорять всі представлені новини сьогодні.

І справа навіть не в небажанні змін, а острах невизначеності, яку ці зміни можуть спричинити за собою. У сучасній Росії серед народу дуже цінуватися визначеність, нехай навіть і не райдужна.