Шанувальники німців End of Green можуть радіти – контракт, укладений музикантами з лейблом Napalm Records дозволить їх музиці стати відомою у всьому світі – а це означає вже не тільки збережений на жорсткий диск музика, але і можливість гастролей – а значить, шанс послухати живе виконання. Перш Гріни співпрацювали з Silverdust Records, однак нещодавно лейбл відмовився від групи. Втім, як бачимо, цей поворот виявився на краще.

Група End of Green («Кінець зеленого», або, якщо перекласти фразеологізм, «Кінець надії») була створена в 1991 році – правда, під іншою назвою. Період становлення ознаменувався кількома змінами початкового складу і пошуками свого жанру: на початку це був чистий панк, виконуваний квартетом. Однак через деякий час вокаліст і клавішник пішли – що призвело до великих змін. Мікрофон «підхопив» гітарист Майк, прийшов басист Юрген. Що стосується жанру – група намагалася шукати себе в подобі Black Sabbath, My Dying Bride, Paradise Lost, Anathema і їм подібних. Самобутність, однак, не дала їм вписатися у вже існуючі рамки, і вони винайшли власний стиль, названий ними depressed subcore. В принципі, його можна віднести суміші дарк-дум металу, відчувається пульсація готичного року з неабиякою часткою альтернативної меланхолії. Тексти пісень зазвичай англійські.

У 1994 році назва була змінена на існуюче нині, і одночасно – укладено контракт з «Nuclear Blast». Юген через деякий час після цього пішов, і перший альбом «Infinity» записувало вже тріо. Вийшов він в 1996 році і був прийнятий дуже прихильно – як слухачами, так і критикою, після чого по Європі прокотилася хвиля інтересу до дебютантів. На цьому кадрові перестановки не закінчилися – до них приєднався новачок Райнер Хампел, басист. Разом з ним квартет перейшов до нового лейблу «Subzero records», на якому, в 1998 році, і вийшов їх другий альбом «Believe, My Friend…». В ньому стали помітніше ноти меланхолії в збиток Думу – проте, популярності End of Green це анітрохи не зменшило. Ще одні альбом – ще один учасник, цього разу гітарист Міхаель.

У 2001 році журнал Orkus випустив триб’ют-альбом Type o negative, Black No 1. Наші герої записали для нього кавер. Ще через рік вони створили ще один диск «Songs For a Dying World», на якому і завершилося формування стилю.

Крайній альбом – “High Hopes in Low Places” – вийшов в 2010 році.

Будемо сподіватися, що новий контракт допоможе групі вийти на принципово новий рівень, і наші ноутбуки ASUS ще неодноразово будуть поповнюватися новими композиціями.