Бенвенуто Ферруччо Бузоні – італійський музикант кінця 19 – початку 20 століття. Його творчість виявилося у багато підсумком пройденого академічною музикою до рубежу 19-20 століть шляху. В першу чергу, це добре помітно по транскрипциям Бузоні, зокрема, бахівські транскрипції. Величезну популярність досі користуються транскрипції фуги ре мінор, органної Токаты для фортепіано, чакоты ре мінор. Але специфіка транскрипцій Бузоні така, що в них дуже нечітка межа між ними і оригінальною роботою композитора. Він дуже широко використовують варіації і цитати. Так, найвідоміший твір Бузоні – п’єса соло для фортепіано, перша редакція якої вийшла в 1920 році, з’явилася триб’ютом Баху. Бузоні використовував у вигляді цитат і твори Паганіні, Моцарта, Ліста, Бізе.

У своїх творах композитор вдається до технічної складності і великим композиціям, віддаючи данину пізнього романтизму. Написаний в 1904 році концерт для фортепіано тривати більше години. Бузоні написав опери “Арлекіно”, “Вибір нареченої”, “Турандот”. Він не встиг завершити свою четверту оперу “Доктор Фауст”, цю роботу виконав Ярнах – учень Бузоні, який використовував залишилися після вчителі начерки і рукописи.